ЗВІТ

ПРО  ПІДСУМКИ  РОБОТИ  КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 

« КРИВОРІЗЬКА ГІМНАЗІЯ №91»

 НА  І ЕТАПІ  дослідно-експериментальної роботи за  темою

«Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.

          1. Впродовж 2015- 2016 н.р.  на І етапі  дослідно-експериментальної роботи за  темою «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016н.р.-2020/2021н.р» Криворізька гімназія № 91 працювала над темою  «Створення розвивального освітнього простору з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників НВП у контексті освіти для сталого розвитку»

         Концепція діяльності Криворізької  гімназії №91 як  інноваційного навчального закладу, який працює в експериментальному полі з теми «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.», повністю підпорядкована основній  освітній  парадигмі  сьогодення  і має на  меті  створення  такого освітнього простору шляхом ефективної роботи соціальної служби, науково обґрунтованого діагностування, аналізу динаміки розвитку кожної дитини,  який би забезпечував   відповідні умови  для задоволення  зростаючих учнівських потреб , активної участі в житті соціуму, формування базової культури учнів, зміцнення духовного, психічного, фізичного здоров’я, надання допомоги у саморозвитку кожного  гімназиста.

          2.Основні завдання проекту  в ході здійснення дослідно-експериментальної роботи за  темою «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р. »  визначено таким чином:

посилення мотиваційної складової навчального процесу щодо необхідності переходу до принципів інтегрування  сталого розвитку;

перебудова  навчально-виховного  процесу таким чином, щоб  навчити гімназистів не тільки успішно адаптуватися у новому соціальному та інформаційному середовищі, але й активно впливати на нього в інтересах збереження й подальшого гармонійного розвитку людського суспільства;

активізувати практичну зорієнтованість  системи  навчання в закладі, яка передбачатиме формування  свідомої громадянської позиції, певних ціннісних пріоритетів, стилю життя, що відповідає потребам сталого розвитку.

                     Основні завдання  роботи на І етапі  дослідно-експериментальної роботи за темою  «Створення розвивального освітнього простору з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників НВП у контексті освіти для сталого розвитку» було визначено так :

аналіз наукової літератури з проблеми ;

здійснення анкетування цільової групи учнів, педагогів та батьків з метою визначення доцільності основних чинників  інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес КГ№91 та  ефективного проектування  завдань на  ІІ  етап роботи за темою «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.

апробування  діагностичної бази щодо ефективності засвоєння змісту випереджаючої освіти учасниками проекту

підготовка  педагогів  КГ№91 до запровадження основних ідей проекту через удосконалення системи методичної роботи,  активне запровадження сучасних засобів навчання і навчально-методичних матеріалів для викладання основ сталого розвитку .

   3.У рамках проекту «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.  використовувались теоретичні та емпіричні  методи,  а  саме:  спостереження,анкетування, порівняння, узагальнення-з метою виявлення  ефективності запропонованої теми «Створення розвивального освітнього простору з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників НВП у контексті освіти для сталого розвитку», зокрема

визначити, чи є зміни у повсякденній поведінці, звичках і поінформованості цільової групи проекту , представники якої  вивчають предмет «Уроки для сталого розвитку», чи беруть участь у відповідній позаурочній діяльності,  з’ясувати, наскільки вони стабільні;

з’ясувати, чи змінюється ставлення учасників проекту до питань ресурсозбереження і сталого стилю життя;

напрацювати інструменти оцінки і поточного моніторингу впливу проекту на зазначену цільову  групу.

          Процес організації творчої і результативної  експериментальної  роботи  не  уявляється без  грамотно спланованої виваженої методичної роботи. Нові умови зумовлюють нові вимоги, потребують адекватної діяльності і ґрунтовного опрацювання науково-методичної літератури з проблеми;  спостереження, опитування; анкетування; тестування; аналізу педагогічного досвіду колективів навчальних закладів та окремих вчителів, тобто  активного  використання  уже на І  етапі  роботи  емпіричних методів.

                  4. РЕЗУЛЬТАТИ

           Розпочинаючи роботу в новому  експериментальному  полі, методична служба  КГ№91 здійснила необхідне  анкетування  з  прогностичною метою успішної  реалізації  проекту.

        Визначаючи  рівень готовності  педагогічного  колективу  КГ№91 до здійснення   інноваційної  діяльності, в тому числі і  в питаннях інтеграції випереджаючої освіти  для   сталого розвитку,   методична та  психологічна  служба  КГ№91  керувалась такими  показниками:      

v усвідомлення  педагогічним колективом  потреби впровадження освітніх інновацій увласній педагогічній практиці;

v інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи;

v зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик,

        налаштованість на експериментальну діяльність;

v готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та

       організацією інноваційної діяльності;

v володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій.

Загальна кількість  анкетованих педагогів склала  70 чоловік.

       Педагогічний колектив Криворізької гімназії №91 працює в експериментальному полі  тривалий час: наш заклад упродовж 2009-2015 років здійснював  експериментальну  діяльність  за  програмою «Формування  механізмів трансформації  регіональної  системи  освіти  на  основі   принципів  випереджаючої  освіти   для  сталого  розвитку   на  термін 2009-2015  р.р.»  з  теми «Впровадження нових технологій навчання і виховання з метою формування обдарованої особистості для суспільства сталого розвитку»

           Аналіз готовності педагогічного  колективу КГ№91 до експериментальної  та  інноваційної діяльності здійснювався за анкетою самооцінки рівня   готовності  педагогів до дослідно-експериментальної роботи  Макагон Є.В.

Учасників анкетування  було 70. Аналізуючи  показники, виявлено:

·          може використовувати за  взірцем                 34  %

·        може узагальнити свій досвід                         26  %

·        може поділитися досвідом                              16  %

·        може використовувати творчо                        11  %

·        знає теорію                                                        7   %

·        прошу допомоги                                               6   %

        Результати анкетування дають змогу раціонально окреслити наступні шляхи експериментальної роботи і  методично  вивірено спланувати завдання  та шляхи їх реалізації.

        Так, на  перспективу  варто зосередити увагу  на таких моментах:

§   планування роботи методичних груп з питання теоретичних проблем інтеграції випереджаючої освіти та надання  практичної допомоги з цього напрямку;

§   активізація  роботи зі сформованості  умінь і навичок  практичного застосування результатів експериментальної роботи;

§   здійснення  системного моніторингу якості упровадження   освітніх  інноваційних процесів .

     Підбиваючи підсумок анкетування  питання готовності  педагогічного  колективу  КГ№91 до здійснення   інноваційної  діяльності, треба зробити висновок про те, що тільки ґрунтуючись на осмисленні механізму  упровадження  інновацій, буде можливо підвищення рівня підготовки педагогічних працівників до здійснення інноваційної діяльності.

     Аналізуючи рівень інтересу  педагогів КГ№91  до  проекту «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період  2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р. , ми отримали такі результати:

§  74% педагогів КГ№91 беруть  участь у  дослідно-експериментальній, інноваційній роботі закладу;

§  26 %  мають бажання  долучитись до  цієї роботи.

          З основними питаннями освіти для сталого розвитку ознайомлені  59% респондентів, а  41%  лише  поверхово.

На питання «В якому вигляді у Вашому навчальному закладі впроваджуються питання освіти для сталого розвитку?»

 відповіли   так:

§          56 %  проводяться педагогічні ради, семінари,

§          49 % як відповідь зазначили проведення  виховних заходів,

§          тільки  29 % відзначили курс « Уроки  сталого розвитку».

На питання «Чи вважаєте Ви необхідним впровадження засад освіти для сталого розвитку у Вашому навчальному закладі?» 50% педагогів  визнали цю необхідність, а  50 % зупинились на варіанті запровадження освіти  сталого розвитку лише у  виховній роботі, аби в навчальній  діяльності  не  перевантажити  і  учня , і  вчителя додатковими годинами в  розкладі  занять.

На питання « Яким Ви бачите свою участь у новому освітньому проекті «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес»

§   60 % респондентів виявили зовнішню мотиваційну складову, відповівши: «Буду брати  участь лише у тих заходах, які мені доручать»

§  лише 19%  готові бути  активним учасником проекту : проводити інтегровані уроки, розробляти методичні матеріали з питань ОСР, проводити виховні заходи

§  13%  респондентів позиціонують себе як пасивного спостерігача, або глядача

§  8% опитаних взагалі  не бачать себе у цьому проекті .

    Такі узагальнення дають можливість реально визначити ті  напрямки  експериментальної роботи, які  стимулюють  інтерес до змісту  та   активнішого запровадження проекту «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р. в усіх учасників  експерименту. Зокрема, доцільними можуть бути такі кроки:

§   вибір такого варіанту  навчального  плану, де  збільшено  кількість годин «Уроків сталого розвитку»;

§   посилення  внутрішньої мотиваційної складової шляхом активнішого залучення педагога до самого експериментального процесу,  а саме :створення авторських уроків та  програм, проведення позакласних  заходів, розробка власних  науково-методичних продуктів (підручники, посібники тощо) і обов*язкове публічне визнання професійних здобутків;

§   надання можливості здійснювати педагогічну експериментальну діяльність у напрямку, обраному за  власним уподобанням.

На  І етапі дослідно-експериментальної роботи  у проекті «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р. з теми «Створення розвивального освітнього простору з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників НВП у контексті освіти для сталого розвитку» психологічною та  методичною службою КГ№91 було проведено вхідне діагностування учнів щодо їхніх ціннісних орієнтацій, рівня соціальної адаптації та соціалізації з метою визначення вхідного стану гімназистів за визначеними параметрами. Оскільки загальна  кількість класів КГ№91  складає 46 ,  то  опитування було проведено вибірково в окремих  класах.

           Результати анкетування  визначення показника соціальної адаптації учнів основної школи 7-9 класи ( дод.1),  де  було залучено 89  респондентів, виявили у 97% підлітків високий  рівень показника соціальної адаптації,

3%  - середній 

 0% низький рівень.

Натомість цей показник у  випускників 9-11 класів( дод.2)  значно різниться: високий рівень -5%,

 середній -76%,

 низький -19%.

      Такі результати  орієнтують  керівництво  закладу , психологічну службу на  посилення  роботи з випускниками у  плані  власного самовизначення і самоідентифікації в  соціумі, а звідси – відповідний  зміст і  форми роботи з учнями та їх батьками.

    Анкетою дослідження моральних якостей особистості дитини  ( дод.3 ) для учнів основної школи 5-9 класи  було охоплено 142 учні . Шкала рейтингу моральних цінностей  має такий вигляд:

§   1 місце- найвищий рейтинг-справедливість,

§   2 позиція -відповідальність, милосердя,

§   3 позиція-чесність.

Тобто  наступні  етапи експериментальної роботи націлюють на виховання в дітях такого  критерію як чесність відповідними засобами  виховного впливу.

Анкета дослідження ціннісних ставлень особистості  (для учнів основної школи,  дод.4) охопила  119 респондентів, яким пропоновано визначити шкалу з 7 критеріїв за  3-ма  рівнями. 42%   опитаних мають високий  рівень  ціннісних ставлень особистості, 43% - достатній, 15%- середній, тобто є поле діяльності  для  зміни на позитивне ціннісних ставлень особистості.

 Результати анкетування з виявлення стану екологічної культури учнів (для учнів 7-11 класів, дод.5) засвідчила таку  тенденцію:

 66% респондентів  мають середній рівень екологічної культури,13% високий, 10 % - низький,11 % було важко  визначити рівень власної екологічної культури, що  говорить про недостатню обізнаність у  критеріях цього поняття.

       Проте 58% респондентів переконані в тому, що діяльність  кожної конкретної людини сприяє  рішенню екологічних проблем, а 69 % вважають  своїм обов’язком займатись екологічною діяльністю.

     Опитування з питання «Розвиток рівня навичок  стійкого стилю життя учнів (3-4 класи)» виявив такі цікаві моменти:  на питання  «Чи намагаєшся ти економно використовувати воду в повсякденному  житті» та « Чи намагаєшся ти економити електроенергію (світло)» майже 70 % відповіли позитивно. Такий високий рівень екологічної свідомост і- наслідок  викладання в початковій школіУСР.

     Опитування з питання «Розвиток рівня навичок  стійкого стилю життя учнів 5-11класи)» засвідчив:серед мотивів екологічно грамотного  природокористування на 1 план виходить  економічний  чинник, а не природоохоронний, бо на  питання   «Чи  економно ти використовуєш  воду у повсякденному житті?»   38% відповіли « Так», бо  це економічно  вигідно, і лише 25 % усвідомлюють важливість цієї  дії для  збереження ресурсів, а  13% це взагалі  не цікаво, Варто  зазначити,  що  УСР  для  цих дітей почали викладатись лише з 9-гокласу.

          У рамках проекту «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.»  впродовж жовтня 2015р.  проводилось поглиблене дослідження батьківської громади  з метою виявлення  ефективності запроваджуваної теми дослідно- експериментальної роботи КГ№91   «Створення розвивального освітнього простору з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників НВП у контексті освіти для сталого розвитку» До дослідження залучались   батьки учнів 3- 4, 5-8,  9-11-х класів КГ№91 , пропоновані в анкетах запитання враховували специфіку саме міського способу життя. Всього кількість респондентів склала  150 осіб.  

      Відбір респондентів передбачав можливість проведення аналізу в кількох напрямах:

-  порівняння результатів опитування батьків, діти  яких вивчали курс «Уроки для сталого розвитку» для 3-го класу (на сьогодні це учні  5-х класів), і тих, які його не вивчали(на сьогодні це учні  10,11-х класів)  ;

-  порівняння результатів опитування  батьків учнів, які вивчали курс «Уроки для сталого розвитку», і тих, які брали участь у позаурочній роботі закладу  зі сталого розвитку;

-  підтвердження чи спростування  гіпотези «Експериментальна діяльність закладу може впливати на зміни у поведінці і ставленнях батьків щодо показників сталого розвитку»

                 Аналіз  результатів  анкети 1 «Піраміда суджень» продемонстрував  різницю  у  виховних   пріоритетах різних вікових груп: для  батьків  початкової і середньої школи найважливішою  виховною цінністю є  фізичне здоров’я, тоді як батьки старшої школи на  І  місце виводять матеріальне  забезпечення .

          З віком  батьків і дітей відбувається  цікава переорієнтація стосовно виховання доброти, чуйності (П. 5): для батьків  початкової і середньої школи – це позиція 2 і 3,  а старшої – лише 6 . На ІІ місці  для батьків старшокласників  стоїть виховання  поваги до  старших членів родини.

       Нагальною потребою для батьків  початкової і середньої школи є формування самостійності та відповідальності  дитини (П.9) - це позиція №2 та №4 відповідно, тоді як батьки старшої школи  вважають цю якість для своїх дітей уже  сформованою і  ставлять її на  позицію №9.Маючи такі результати, можна більш вмотивовано та результативно спланувати напрямки та форми виховної роботи для  батьків різних вікових груп.

        Аналіз  результатів  анкети І «Піраміда суджень»  блок «Функції сім’ї»  наводить на  роздуми стосовно усвідомлення  батьками соціального  призначення  родини: для батьків  початкової   і середньої школи народження і годування дітей(П.1)є первинною функцією родини.  Становлення  особистості  дитини, її виховання (П.2), тобто  соціальний  аспект родинного життя ,  батьки початкової школи відносять на ІІІ  місце. Зі  зростанням віку батьків спадає рівень усвідомлення значення родини для духовного спілкування  та творчого розвитку (П.4): №2 – початкова школа, №3- середня  ланка, №4- старша. Тобто питанням духовного спілкування  та творчого розвитку дитини  з віком дитини ,на  думку  батьків,  повинен займатися ще хтось, крім родини.

       Аналіз  результатів  анкети І «Піраміда суджень»  блок «Функції   школи» демонструє соціальний  статус навчального  закладу  як суспільної інституції в очах батьків. Одностайно батьки усіх вікових груп  визначають призначення школи  у забезпеченні умов для  здобуття освіти ( П.1). Задачу виховання  не  боятись труднощів, навчити бути цілеспрямованим (П.8) батьки  також покладають на школу, хоча батьки старшокласників поставили  цю позицію на 5 місце.  З віком батьків зростає розуміння  функції школи як такої, що навчить дітей  господарському ставленню до  довкілля (П.5):  цю позицію можна  пояснити тим, що учні 9-11 класів у  початковій та  середній ланці навчалися за  програмою УСР( уроків сталого розвитку). Майже одностайні батьки в  питанні  статевого виховання  у  школі: вони відносять цей параметр на  позицію №7,10,8.

  Аналіз  результатів  анкети  ІІІ «Готовність батьків до створення  умов соціалізації  особистості  дитини»   показав  одностайність батьків у цьому напрямку:  мінімальний відсоток батьків, яким бракує знань  чи бажання, щоб допомогти дитині стати особистістю. Це є результатом демократичного  толерантного підходу у вихованні, про що свідчили  відповіді анкети ІІ. Майже порівну поділилась кількість  батьків-респондентів , які прагнуть зрозуміти  дитину, займають толерантну позицію,  де сімейний простір родини сприяє становленню особистості  дитини. Хоча варто звернути увагу на  категорію батьків,  що  не завжди послідовно вирішують питання виховного впливу: вони  то  занадто поступливі, то  невиправдано  суворі.

Анкетування батьків з метою з’ясування поінформованості у питаннях сталого розвитку привів до  таких висновків :

        достатньо велика  кількість батьків початкової та  середньої ланок   має високий  рівень поінформованості з питань сталого розвитку, тоді як батьки старшокласників недостатньо інформовані.

      Важливим  було  питання  мотивації батьків на формування моделі поведінки , спрямованої на збереження здоров’я. Проблема збереження здоров’я у цілому викликає у батьків усіх ланок більшу зацікавленість і мотивацію до дій. Розрахунки демонструють неістотність різниці між показниками  різних вікових груп батьків. Можна стверджувати, що відмінності у мотивації та поведінці батьків,орієнтовані на здоровий спосіб життя,у цілому несуттєвий.          

     Не можна  оминути увагою той  факт, що вивчення дітьми курсу «Уроки для сталого розвитку» у середній ланці (5-8 кл) викликає позитивні зміни у ставленні та поведінці батьків щодо проблем сталого розвитку.

Отже, результати анкетування цільової групи батьків  свідчать про те, що глибокий науковий аналіз анкетування цільової аудиторії батьків на  І етапі  експериментальної роботи  дає змогу  закладу - учаснику експерименту практично доцільно визначити вектор, завдання  та основні  форми експериментальної діяльності.

          Зазначене, певною мірою обумовило результати опитування  батьків учнів 5- 8-х класів, які із зацікавленістю відповідали на запитання анкети, незалежно від того, вивчають чи не вивчають окремий курс сталого розвитку. Така  зацікавленість, на нашу думку, може пояснюватися системою роботи навчального закладу,  позицією адміністрації та учителів, які пройшли тренінгові навчання і впроваджують ідеї сталого розвитку у викладання різних предметів (хімія, географія, біологія, здоров’я, основи безпеки життєдіяльності) та позаурочній роботі.

    Такий результат дає змогу зробити висновок, що зміни, спричинені на свідомість опитаних батьків,  є суттєвими, але не вирішальними. А значний позитивний вплив на свідомість батьків у частині формування сталого стилю життя здійснює вся система навчально-виховної роботи у Криворізькій гімназії №91.

        Проведення  своєчасної та глибокої діагностики із  зазначеної теми дає змогу

1.     Скоригувати експериментальні завдання відповідно до потреб цільової групи .

{2.     Активізувати зусилля  закладу у  доборі виправданих  напрямків експериментальної роботи.

{c3.     Визначити вмотивовано й доцільно форми роботи відповідно до  отриманих результатів анкетування.

4.     Розробити педагогічну модель освіти для сталого розвитку, яка  містить такі елементи, які здатні реально змінити поведінку  учасників проекту щодо використання ресурсів у довгостроковій перспективі.

5.     Спрогнозувати позитивний результат  експериментальної діяльності закладу.

       Випереджаюча освіта передбачає формування як механізмів запобігання   тим негативним явищам, що супроводжують суспільство ХХІ століття, так і побудову позитивних моделей майбутнього .Особливістю освіти для сталого розвитку є її цінний характер, практична спрямованість, а також проективність мети та основних завдань (націленість на побудову стійких моделей майбутнього). У зв’язку  з цим  головним напрямком роботи  із запровадження освіти для сталого розвитку є формування відповідних ціннісних орієнтацій, стилю життя, світоглядних позицій.

Тому реалізація експериментальної комплексної програми «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.»  у Криворізькій гімназії №91 забезпечується через поглиблення  національно-патріотичного,  правового, морально-етичного, інтелектуального виховання, поєднання соціальної, економічної, екологічної сфер діяльності; впровадження у навчальний процес  еколого-економічної та правової освіти, виховання у школярів дбайливого ставлення до природних ресурсів.

   Працюючи впродовж 2015-2016 н.р.  над науково-методичною проблемою  «Створення розвивального освітнього простору з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників НВП у контексті освіти для сталого розвитку» педагогічний  колектив  Криворізької гімназії №91 у практичній  діяльності  був орієнтований  на   дотримання і  виконання  основних  методико-педагогічних та практичних пріоритетів  освіти  сталого розвитку, зокрема

активізація  щодо впровадження  норм міжособистісної та  міжкультурної взаємодії на засадах  толерантності

активізація  щодо  розвитку  правової  особистої культури

активізація  щодо  формування  культури  здоров*я

активізація  щодо  виховання  розумного споживання  природоресурсів

     Зусилля педагогічного  колективу  КГ№91 на  І  епапі  роботи над  науковим проектом «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.» були  сконцентровані  на створенні такого  освітнього середовища, в якому  здоровий  спосіб життя  стане не тільки свідомою потребою кожної людини, а й мірилом її освіченості, загальної культури, шляхом розвитку загальної креативності учасників навчально-виховного процесу, методом активізація інтелектуального потенціалу, залучення до творчої діяльності, зростання рівня компетентності кожної  особистості.

             І етап  роботи  над  науковим проектом «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.» було розпочато з проведення педагогічної ради з теми « Пошук оптимальних шляхів розбудови  сучасного  освітнього  простору  з метою успішної соціалізації  школяра» , де  було  прийнято  такі  рекомендації

ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ  засобами урочної та позаурочної діяльності  створення  такого освітнього простору, у якому  особистість учня  усвідомлювала б свою суспільну значущість  і через систему ціннісних ставлень набувала б досвіду  взаємодії з соціумом.

ВРАХОВУВАТИ, виходячи  з концептуальних аспектів розбудови моделі соціалізуючого  простору   педагогічні   колективи, такі чинники :

v вікові періоди: адаптація, соціалізація, інтеграція особистості;

v сфери соціалізації: діяльність, спілкування, свідомість;

v рівні соціальних відносин: дитина –дорослий, дитина –дитина (рівний рівному) та змішаний;

v внутрішні та зовнішні фактори й впливи;

v механізм соціалізуючого впливу.

Освіта для сталого розвитку – це сучасний підхід до організації навчального процесу, який включає інформування членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку, формування світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі знань на встановлення діалогу. З цією метою  у  2015-2016 н.р.  було частково  переорієнтовано  методичну  роботу :  створено  4 творчі  методичні  групи, що  впродовж року вивчали  питання , пов*язані  з особливостями  роботи  навчального закладу  в  умовах сталого розвитку. Вивчалися  , зокрема, такі  питання у таких формах :

1.ІНІЦІАТИВНА ТВОРЧА ГРУПА З ПИТАННЯ    «Створення розвивального освітнього простору з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників НВП у контексті освіти для сталого розвитку»

2.ПРОБЛЕМНА ГРУПА З ПИТАННЯ   «Стратегія життєвого проектування – запорука  успішної самореалізації учня»

3.МАЙСЕР-КЛАС З ПИТАННЯ   «Психогігієна педагогічної діяльності»

4.МЕТОДИЧНА  ЛАБОРАТОРІЯ  З ПИТАННЯ «Соціалізуюча спрямованість педагогічних інновацій»

     Саме в процесі методичної роботи, коли формується і вдосконалюється професійна компетентність і педагогічна майстерність, створюється такий колектив, що орієнтує свої професійні потреби на результативну діяльність.

Наш педколектив вважає, що в основі теоретичних принципів та підходів випереджаючої освіти для сталого розвитку є діяльнісний підхід, який передбачає створення такої системи неперервної світи для сталого розвитку, яка активізує пошук духовних зв’язків особистості та їх впливу на творчу діяльність, та принципи пріоритету проблемно-розвиваючої, інноваційно спрямованої освіти, проективної педагогіки, а також творчої свідомої діяльності із професійного  самовдосконалення і саморозвитку особистості.  Тому наші учителі впродовж  І етапу  роботи  над  науковим проектом «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.» були активними організаторами  та  учасниками  практичних методичних заходів різних рівнів.

Зокрема,

 ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ  РІВЕНЬ

Диплом І ступеню  та  Золота  медаль лауреата Міжнародного форуму « Інноватика  в  сучасній  освіті»  20-22.10.2015р. м. Київ у номінації « Розробка  івпровадження  в  освітню практику  інноваційних технологій, технічних засобів навчання, проектів, програм  і  рішень»

Всеукраїнський семінар – практикум  з питань музейної роботи з теми «Музеї навчальних закладів як важлива складова національно-патріотичного виховання дітей та молоді»

ОБЛАСНИЙ  РІВЕНЬ

Участь в обласному електронному методпроекті «Російська мова як шкільний предмет та шлях до соціалізації учнів»

Участь у квесті в рамках Всеукраїнського семінару з національно- патріотичного виховання ( 7 учасників)

Участь у зльоті – конкурсі в рамках обласної фольклорно-етнографічної експедиції «Звичаї, обряди та традиції мого краю»

Участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Філософія, теорія та практика випереджаючої освіти для сталого розвитку» ДОІППО 26.11.15р.

Обласний науково-практичний семінар « Ми навчаємо не для школи, а для життя» (із досвіду вчителів м.Павлограда)   09.12.2015 

Обласний науково-практичний семінар «Особливості навчання писемного мовлення учнів старших класів у підготовці до ДПА та ЗНО з англійської мови»м. Дніпропетровськ 15.10.15

Участь у конференції «Навчання демократії через дебати»

МІСЬКИЙ  РІВЕНЬ

Семінар – практикум «Кембріджські іспити: опанувати неосяжне»

СШ №71

Міський семінар  від компанії «Євростудент» «Вища освіта в Європі (Польща, Чехія)» 

Круглий стіл «Участь учнів у міжнародних проектах як чинник формування освітньої системи»

Міський  семінар «Формування основних компетентностей на уроках правознавства»

Міський семінар  «Мнемотехніка як засіб оптимізації інтелектуальної діяльності та творення простору освітньої соціалізації обдарованих дітей»

Міський науково-практичний семінар «Використання Інтернет-та медіа освітніх технологій»

Міський науково-практичний семінар «Розвиток професійної компетентності на уроках української мови та літератури »

Семінар «Субꞌєктивізація знань учнів, пізнання оточуючого світу й самого себе в процесі вивчення рос мови та зарубіжної літератури»

Міський семінар «Читацькоцентрична модель сучасного підручника з зарубіжної літератури»

Подібний методологічний інструментарій орієнтований на здобуття особистістю додаткових знань, вмінь, навичок, які створюють передумови для індивідуального самовизначення у дотриманні правил збалансованого та відповідального способу життя, а також застосуванні засобів практичної реалізації пріоритетів стратегії сталого розвитку на засадах педагогіки співробітництва, взаєморозуміння та толерантності.