Аналітична довідка

Висновки щодо самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»

Вимога 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

Критерії  оцінювання  в  КГ № 91    розробляються  на  основі  державних нормативних  документів  з  урахуванням  культури  оцінювання,  сформованої у гімназії, шляхом їх конкретизації до окремих видів робіт і видів діяльності. Для  оцінювання  окремих  видів робіт  учнів  учителі розробляють  критерії оцінювання  результатів  навчання  учнів,  які  ґрунтуються  на  критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на  вивчення,  кількість  обов’язкових  робіт),  освітню  програму  КГ № 91, компетентнісний  підхід  до  викладання  навчального  предмета  (інтегрованого курсу), форму організації учнів на навчальному занятті(групова, індивідуальна, фронтальна, колективна).

Критерій 2.1.1. Отримання інформації про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та  розуміння  того,  як  і  за  що  їх  оцінюють.  Розроблення,  оприлюднення  та інформування  про  критерії  оцінювання  робить  процес  оцінювання  прозорим  і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Учителі Криворізької гімназії № 91    постійно  інформують  учнів про  критерії  оцінювання  їхніх результатів навчання. Інформація про критерії оцінювання повідомляється  учням  у  різних  формах:  усно,  у  вигляді  роздаткового  матеріалу, інфографіки, шляхом  розміщення  на  інформаційному  стенді  у  класі,  через інтерактивні Інтернет-платформи  інші  види  комунікації.  Учителі  також залучають  учнів  до  розроблення  критеріїв  їхніх  результатів у  окремих  видах діяльності.

В закладі використовуються єдині підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів:

• які визначається з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладені ключові компетентності;
• під час оцінювання навчальних досягнень учнів учителі дотримуються принципів академічної доброчесності, тобто на виставлення оцінок не  впливають жодні інші чинники, крім результатів навчання;
• система оцінювання навчальних досягнень учнів включає критерії, правила та процедури, за якими здійснюється оцінювання.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів:

• має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
• дозволяє гарантовано досягти і перевищити результати;
• заохочує учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
• дає можливість розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
• використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Адміністрація гімназії здійснює контроль за системою оцінювання учителів через спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення оприлюднених критеріїв оцінювання, розглядаючи дане питання на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднань. Ознайомлення батьків і учнів з правилами і процедурами оцінювання завжди відбувається на початку навчального року і впродовж навчального року на початку вивчення кожної теми.

Формуючи систему оцінювання у гімназії педагогічний колектив керується тим, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватися для покарання.

Для оцінки виконання даного критерію було визначено такі питання:

1. Чи оприлюднена у гімназії інформація про Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів?
2. Чи систематично інформуються  учні про Критерії оцінювання навчальних досягнень при виконанні обов’язкових видів роботи, різних організаційних формах навчальних занять?
3. Чи вважають учні оцінювання навчальних досягнень у закладі освіти справедливим?
4. Чи поінформовані учні і батьки про правила і процедури оцінювання з предмету або курсу (спецкурсу, курсу за вибором?

Методи збору інформації, які було використано:

• Спостереження (за проведенням навчальних занять);
• Опитування (анкетування учнів);
• Вивчення документації (оприлюднені критерії оцінювання).

Результати опитування вчителів (в опитуванні брали участь 50 учителів).

Як учні дізнаються про критерії, за якими Ви оцінюєте їх навчальні досягнення?

Результати опитування учнів (в опитуванні брали участь 150 учнів)

Як Ви отримуєте інформацію про критерії оцінювання результатів Вашого навчання (підстави виставлення оцінок)?

Критерій 2.1.2. Реалізація компетентнісного підходу до навчання.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

Учителі гімназії використовують такі підходи до формування критеріїв оцінювання:

• оцінюють не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальну працю та успіх кожного учня;
• позитивно оцінюють досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль та старань дитини, в цьому є мотивуюча роль оцінювання;
• оцінюють рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку.

Під час спостережень за навчальними заняттями було  зазначено, що система оцінювання у закладі не завжди враховує всі вимоги компетентнісного підходу. Окремими педагогами не здійснювалося оцінювання на основі цілей та критеріїв, не завжди  використовувались прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів, не було в учнів можливості вибору рівня навчальних завдань та напрямів навчальної діяльності. Слід відмітити, що на переважній більшості  уроків української мови і  літератури, зарубіжної літератури, англійської і німецької мови, біології і хімії, фізики, математики, історії, трудового навчання вчителі навчають учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях, формують ключові компетентності засобами міжпредметного і предметного змісту.

Критерій 2.1.3. Справедливість та об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів.

Учні гімназії у цілому вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним. Система оцінювання навчальних досягнень учнів сприймається учнями закладу як зрозуміла, чітка і справедлива.

  Для того, щоб у закладі система оцінювання сприймалась учнями як об’єктивна і справедлива,  зроблено наступне:

1. На основі критеріїв, розроблених МОН, учителі розробляють критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи і ознайомлюють з ними учнів.

 2. Відбувається обов’язкове оприлюднення критеріїв оцінювання.

3. Впроваджується самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

4. Використовується учнівське портфоліо як спосіб оцінювання навчальних досягнень ( у початковій школі).

5. Впроваджується формувальне оцінювання.

  Педагоги закладу постійно враховують думку учнів та їх батьків щодо системи оцінювання. Це реалізується шляхом опитування учнів, а також спілкуванням з батьками, як під час проведення батьківських зборів, так і під час індивідуальних консультацій.

Для оцінки виконання даного критерію було визначено такі питання::

 • Чи оприлюднені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у гімназії?

 • Чи використовується у закладі освіти формувальне оцінювання?

• Чи вважають учні оцінювання їх навчальних досягнень у закладі освіти справедливим?

Методи збору інформації, які було використано:

- Опитування (анкетування учнів і батьків).

Результати опитування учнів (в опитуванні брали участь 150 учнів)

Наскільки вчителі  справедливо оцінюють Ваші результати навчання?

Педагоги КГ № 91 враховують думку учнів та їх батьків щодо системи оцінювання.  

Вимога 2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

Критерій 2.2.1. Аналіз результатів навчання здобувачів освіти.

У гімназії здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є навчальні досягнення.

Відбувається постійний моніторинг системи оцінювання навчальних досягнень учнів з боку адміністрації гімназії.

Двічі на рік проводиться підсумковий моніторинг оцінювання результатів навчальних досягнень учнів. Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

Основні завдання, які вирішуються за допомогою моніторингу навчальних досягнень учнів:

1. Вивчення якості освітнього процесу.
2. Удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів.
3. Впровадження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних досягнень учнів.

Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів використовується:

• результати оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами 1 і 2 семестрів;
• результати ДПА в початковій і базовій школі ( в 2023-2024 н р ДПА не проводиться);
• об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів ( за записами в класних журнал).

Критерій 2.2.2. Впровадження в гімназії системи формувального оцінювання.

Питання формувального оцінювання розглядалося на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднаннях, що відображено у відповідних протоколах. Усі педагоги 1 – 4 класів та частина педагогів 5 – 9 класів використовують його у своїй роботі, відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися, що підтверджується спостереженнями за навчальними заняттями. Анкетування здобувачів освіти показало, що вони отримують зворотний зв’язок щодо навчання від більшості педагогів шляхом пояснення та аргументації оцінювання, аналізу допущених помилок, визначення шляхів покращення результатів навчання, заохочення до подальшого навчання.

Переважна більшість здобувачів освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання відбувається з метою відстеження індивідуального поступу та визначення рівня знань, умінь і навиків.

Особливостями впроваджуваного у гімназії формувального оцінювання є те, що воно:

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

 • не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

 • забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі.

Під час впровадження формувального оцінювання учителі виробляють чіткі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Зміст цих критеріїв пояснюють учням і батькам зрозумілою і доступною мовою. Критерії оцінювання доводять до відома учнів під час уроків. Також вчителі застосовують спільну з учнями розробку критеріїв оцінювання.

Для оцінки виконання даного критерію було визначено такі питання:

 • Яка частина учителів використовує формувальне оцінювання в своїй роботі?

 • Які особливості використання формувального оцінювання в початковій школі?

• Як можна прослідкувати прогрес у навчальних досягненнях учня?

• Які форми роботи використовуються учителями для впровадження формувального оцінювання в освітньому процесі?

Методи збору інформації, які було використано:

 - Спостереження (за проведенням навчального заняття).

Результати опитування учнів (в опитуванні брали участь 150 учнів)

Наскільки доступно вчителі пояснюють та аргументують виставлення оцінок?

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Критерій 2.3.1. Формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання

  Формування відповідального ставлення до навчання відіграє важливу роль у підготовці учнів до самостійного життя, тому що навчання – головна праця школяра. Однією з ключових компетентностей, яку формують учителі гімназії у учнів, є уміння вчитися впродовж життя.

   Розвиток відповідального ставлення в учнів гімназії  до навчання здійснюється:

• активізацією участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;
• наявністю чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;
• зосередженням освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями, а не на відтворенні інформації;
• можливістю вибору учнями власної освітньої траєкторії;
• заохоченням і позитивним оцінюванням роботи учня.

 Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи використовують учителі компетентнісний підхід у  роботі?
• Чи проводиться в гімназії системна профорієнтаційна робота?
• Чи розглядається дане питання під час проведення виховних заходів, батьківських зборів?
• Чи використовують учителі у своїй роботі чіткі і зрозумілі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів?

Методи збору інформації, які було використано:

• Вивчення документації (річний план роботи).
• Спостереження (за навчальними та виховними заняттями).
• Опитування (анкетування учнів).

Результати опитування учнів (в опитуванні брали участь 150 учнів)

Ваша думка вислуховується і враховується учителями під час проведення уроків?

Від кого (чого) залежать Ваші результати навчання? (можна обрати декілька варіантів відповідей)

 Критерій 2.3.2. Впровадження самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

Криворізька гімназія № 91  забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти під час здійснення освітнього процесу. Учителі гімназії працюють над формуванням особистості у процесі самостійно організованої діяльності (праці, самонавчання, самовиховання, самооцінювання) , здійснюють кваліфіковане педагогічне керівництво даним процесом.

         Учителі гімназії  використовують формувальне оцінювання, під час якого застосовуються прийоми самооцінювання та взаємооцінювання. Під час застосування самооцінювання і взаємооцінювання дітей вчать об’єктивно оцінювати себе, маючи цілі, яких вони повинні досягти в процесі навчання, та зрозумілі критерії оцінювання, оцінювати власну компетентність, реагувати у відповідь, сприймати оцінку інших та обговорювати її, самостійно регулювати власну навчальну діяльність.

Учителі закладу для розвитку навичок  самооцінювання та взаємооцінювання навчальної діяльності дитини:

• регулярно нагадують учням про цілі і критерії оцінювання;

• планують при проведенні навчальних занять час для самооцінювання та взаємооцінювання;
• оприлюднюють мету навчального заняття, критерії оцінювання навчальних досягнень.

Дане питання розглядалось на методичних нарадах вчителів, вивчалось у структурі роботи методичних об’єднань.

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи розглядалось дане питання в структурі методичної роботи, у процесі співпраці учителів?
• Яка частка учителів закладу освіти застосовує самооцінювання і взаємооцінювання учнів?
• Чи наявні у закладі освіти чіткі критерії навчальних досягнень?
• Чи надають учителі допомогу учням у процесі самооцінювання навчальної діяльності учнів?

Методи збору інформації, які було використано:

•  Спостереження (за проведенням навчального заняття).
•  Опитування (анкетування педагогічних працівників, учнів)

Результати опитування вчителів (у опитуванні брали участь 50 учителів)

Для оцінювання здобувачів освіти Ви використовуєте: (можна обрати кілька варіантів відповідей

Висновок: Напрям «Система оцінювання здобувачів освіти» відповідає вимогам достатнього рівня.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо вдосконалення діяльності школи за результатами

самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»

1. Адміністрації школи:

 1.1. Спрямувати роботу педагогічної ради школи на реалізацію компетентнішого підходу в освітньому процесі, формування наскрізних умінь і навичок та ключових компетентностей здобувачів освіти, впровадження кращого педагогічного досвіду та інновацій педагогічних працівників, використання особистісно-орієнтованого підходу до роботи з учнями, формування і реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

1.2. За підсумками проведення самооцінювання закладу освіти, розглянути на засіданнях методичних спільнот питання щодо удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з впровадженням елементів формувального оцінювання, формуванням позитивної мотивації та відповідального ставлення до навчання, оволодіння навиками самооцінювання та взаємооцінювання здобувачами освіти.

 1.3. Організувати проведення навчально-методичних заходів з обговоренням проблемних питань впровадження педагогічними працівниками в освітній процес елементів формувального оцінювання навчання на компетентнісних засадах, дотриманні педагогіки партнерства, принципів академічної доброчесності та ознайомлювати з ними здобувачів освіти та батьків.

2. Головам методичних спільнот спрямувати роботу на застосування педагогічними працівниками інструментів формувального оцінювання, впровадження в освітніх процес кращого педагогічного досвіду та інновацій, використання особистісно-орієнтованого підходу до роботи з учнями, відстеження їх особистісного поступу та передбачити виконання цих заходів в річному планування засідань.

3. Педагогічним працівникам:

3.1. Систематично інформувати учнів та їхніх батьків про критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, проводити роз’яснювальну роботу з цього питання; оприлюднювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів шляхом використовуючи різні способи інформування.

3.2. Продовжувати розробляти адаптовані до критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти рекомендованих МОН України, критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до кожного виду роботи та виду їх діяльності чітко формулювати зміст завдань, пояснювати специфіку їх виконання, активізувати причиннонаслідкові зв’язки, залучати учнів до розробки критеріїв оцінювання окремих видів робіт та оприлюднювати їх на інформаційних стендах у навчальних кабінетах, вебсайті школи.

3.3. Оцінювати діяльність учнів з обґрунтуванням виставлених оцінок та ознайомлювати з ними здобувачів освіти, батьків, аналіз допущених помилок, визначення шляхів покращення результатів навчання, заохочення для подальшого навчання; не допускати випадків виставлення оцінок без коментарів.

3.4. Застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (онлайн-сервіси та платформи, мобільні додатки для створення опитувань, тестів, інтерактивних вправ тощо), що активізують пізнавальний інтерес учнів.

3.5. Застосовувати диференційований підхід при складанні завдань, пропонувати більше завдань, на які не можна знайти готової відповіді в інформаційних джерелах; розробляти індивідуальні та творчі завдання для учнів, давати різнорівневі та творчі домашні завдання, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями та запобігають списуванню.

3.6. Для учнів 5-9 класів більш широко використовувати формувальне оцінювання, що допоможе відстежити та проаналізувати особистісний поступ учнів, частіше використовувати прийоми самооцінювання, взаємооцінювання та чітко формулювати критерії взаємооцінювання.

3.7. Розробляти індивідуальні освітні траєкторії для забезпечення прогресу дитини.

4. Вчителям початкових класів рекомендувати пройти курс «Оцінювання без знецінювання» на студії онлайн-освіти ed-era.com (онлайн-курс для вчителів про сучасні практики оцінювання).

5. Класним керівникам 1-9 класів запрошувати на батьківські збори вчителів предметників для ознайомлення специфіки викладання предмета та критеріїв його оцінювання.