«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства».Стаття 1 Загальної декларації прав людини.

«Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод». Частина 2 статті 26 Загальної декларації прав людини.

«Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки». Принцип 7 Декларації прав дитини, ухваленої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року.

«Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору». Закон України «Про освіту», СТОРОНИ:

Сторона 1 – Координатор:

Криворізька гімназія №91 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, в особі Директора гімназії , який(а) діє на підставі Закону України «Про освіту» з однієї сторони,

Сторона 2 – Учасники:

Педагогічніпрацівники Криворізької гімназії№91,

батьки здобувачів освіти Криворізької гімназії №91,

здобувачі освіти Криворізької гімназії №91,

надалі Сторони, домовились про укладення даного Меморандуму.

ПРЕДМЕТ МЕМОРАНДУМУ

Підписанням даного Меморандуму Сторони засвідчують, що:

Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби здобувача освіти.
Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та здобувачів освіти. Саме взаємодія в межах системи «учасники освітнього процесу» створює простір для сучасної ефективної освіти.
В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу мають бути покладені принципи педагогіки партнерства як складника концепції «Нова українська школа» (НУШ):

- повага до особистості;

- доброзичливість і позитивне ставлення;

- довіра у відносинах;

- діалог – взаємодія – взаємоповага;

- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

- принцип соціального партнерства (рівність Сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Взаємодія між учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насильства.
Співпраця відбувається на засадах обов’язковості розгляду пропозицій Сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.
Дії та поведінка учасників освітнього процесу в гімназійному просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства України.

РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ

Сторони виходять з того, що:

Гімназія як спільнота та осередок місцевої громади може створити власні правила та регламенти, що не суперечать чинному законодавству. Вони є публічними, всім відомими, загальнодоступними, зрозумілими всім і прийнятними для всіх учасників освітнього процесу в школі. Правила ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, принципах демократії та прозорості в ухваленні рішень, рівного доступу до всіх послуг, поваги до різноманітності культур.

1.1. Роботагромадського самоврядування в закладі освіти

Гімназія є осередком місцевої громади, мета існування якого – освіта і всебічний розвиток учнів, а також осередком спілкування і співпраці для місцевої громади міста, району. Низка засадничих рішень ужитті гімназії, зокрема правила і регламенти, які не суперечать чинному законодавству, може ухвалюватися на засадах громадського самоврядування.

Ключові питання взаємодії між учасниками освітнього процесу в гімназії вирішуються на Загальних зборах, які формуються з представників шкільного самоврядування педагогів, учнів та батьків. У разі потреби на Загальних зборах для вирішення поточних питань життя закладу може бути обрана Координаційна рада, сформована з представників усіх учасників освітнього процесу. Координаційна рада може збиратися за потреби або регулярно – один раз на місяць. Адміністрація гімназії надає приміщення для роботи органів батьківського та учнівського самоврядування.

Запорука плідної роботи громадського самоврядування в гімназії – максимальне залучення всіх членів спільноти та ефективна комунікація між ними. Канали комунікації в школі мають бути доступними і зручними для всіх. Члени гімназійної спільноти, які не мають можливості користуватися шкільним сайтом та/або месенджерами і сторінками в соцмережах, мають бути забезпечені зручними та зрозумілими для них формами комунікації і зворотного зв’язку на кшталт дошок оголошень у закладі, скриньок, куди можна кидати записки з пропозиціями, тощо.

Показником дієвості громадського самоврядування в гімназії є налагоджені механізми зворотного зв’язку: забезпечена можливість для обговорень, питань, петицій, голосувань, створення «банку пропозицій та ідей» тощо, врахування запитів і пропозицій у подальшій роботі.

Інструментом оцінки ефективності громадського самоврядування в гімназії може бути процедура самооцінки, яка проводиться за рішенням органів гімназійного самоврядування. Самооцінкапроходить у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи громадського самоврядування з урахуванням результатів опитування.

1.2. Правила та регламенти

Гімназійна спільнота визначає такі види шкільних правил:

- етичний кодекс та/або правила поведінки всіх учасників освітнього процесу (Додаток 1);
- регламенти:

1. Порядок доступу батьків до гімназії та класів (Додаток 2),

2. Порядок індивідуального позакласного спілкування з учителями та класними керівниками,

3. Форми проведення першого й останнього дзвоника, батьківських зборів,

4. Наявність або відсутність дрес-коду для учнів і вчителів та інші.

5. Порядок протидії боулінгу та цькуваня в освітньому процесі.

6. Порядок

Гімназійні правила розробляються за участі всіх учасників освітнього процесу та членів колективу гімназії. Пропозиції акумулюються та обробляються за допомогою органів шкільного самоврядування або, у разі їхньої відсутності, за допомогою уповноважених осіб, після чого вони узгоджуються та ухвалюються на Загальних зборах гімназії. За потреби в регуляційні документи або їхні частини можна вносити зміни шляхом винесення пропозицій на Загальні збори гімназії та їх ухвалення.

Невід’ємним складником правил та регламентів гімназії є порядок розгляду звернень і скарг, а також шляхи вирішення конфліктів. Конфлікти можуть розв’язуватися за допомогою гімназійної служби порозуміння, фасилітатора, психолога, класного керівника, керівництва гімназії. Звернення учасників освітнього процесу до керівництва гімназії розглядається в якнайкоротші строки.

Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або Загальними зборами гімназії, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Гімназійна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.

Жодне положення цього Меморандуму не звільняє від відповідальності за порушення норм чинного законодавства і не може змінювати прямі норми законодавства щодо юридичної відповідальності.

1.3. Принципи фінансування та співфінансування

Фінансова діяльність гімназійної спільноти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості та прозорості. Можлива співучасть батьків у фінансових витратах освітнього закладу є добровільною та можебути спрямована переважно на цільові проекти, що слугують покращенню освітнього процесу та розвитку гімназії як осередку місцевої громади і знайшли підтримку більшості класної або гімназійної спільноти.

1.3.1. Фінансування коштом державного та місцевого бюджетів

Усі члени гімназійної спільноти мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт закладу. Окрім інформації про надходження й використання всіх отриманих коштів, адміністрація гімназії має надавати інформацію про запити на фінансування до засновників школи, місцевої влади, спонсорів тощо, а також відповіді на них.

Інформація про всі матеріальні цінності, отримані гімназією від батьків чи благодійних організацій, має бути опублікована на сайті КГ № 91. Керівництво закладу освіти обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах гімназії.

Адміністрація гімназії бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію (або інформацію про всі кошти, які отримує гімназія з різних джерел) вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу. Питання щодо кошторису та фінансового звіту вирішуються через звернення до адміністрації гімназії або районного відділу освіти.

Раз на рік директор публічно звітує про виконання річного плану гімназії та презентує план розвитку гімназії на наступний, а також пов’язані з цим планом очікувані фінансові потреби.

1.3.2. Додаткове співфінансування силами батьків

Основною метою додаткового співфінансування силами батьків^{^[1]} можуть стати цільові проекти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проект можуть оголосити адміністрація гімназії, вчитель, батьки або учні. Проект виноситься на розгляд спільноти (класу або гімназії) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект, і також самостійно визначає розмір власної фінансової участі. Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості.

Можливе співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:

- добровільності:ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що;

- конфіденційності:без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, узяла вона участь у співфінансуванні чи ні;

- прозорої та регулярної звітності.

Співфінансуваннягімназії силами батьків є частиною кошторису гімназії і відображається в звіті у графі «Надходження». Гроші приймаються виключно в безготівковій формі та надходять на спец рахунок гімназії. Якщо батьки вирішили передати гімназії будь-які матеріальні цінності, останні мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі з визначенням їхньої балансової вартості.

Батьки мають можливість контролювати та перевіряти реальні потреби гімназії в їхньому співфінансуванні. Наявність або відсутність грошей на рахунку гімназії або засновника можна перевірити через відкриті реєстри та/або відповідний запит на отримання публічної інформації до засновника гімназії. Перевірити адекватність тендерних закупівель можна через сайт ProZorro. Пересвідчитись, чи дійсно існує потреба у співфінансуванні силами батьків певних речей (мийних засобів, фарби тощо), батьки можуть, ініціювавши інвентаризаційну перевірку і створивши відповідну комісію, що перевірить фактичну наявність або відсутність речей, на закупівлю яких пропонується співфінансування.

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Сторони, виходять з того, що:

Освітній процес має бути спрямований на всебічний розвиток і подальшу успішну самореалізацію учня в дорослому житті – як особистості, громадянина й фахівця.

2.1. Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності

Організація освітнього процесуґрунтуєтьсяперш за всена академічній свободівчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання і праві вчителя на педагогічну ініціативу. Адміністрація гімназії, батьківська та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя^{^[2]}.

Водночас батьки та учні (старшокласники) можуть бути ініціаторами та/або брати участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема:

у межах Типового робочого плану колективно обирати предмети варіативного складника освітньої програми з урахуванням запитів більшості або профорієнтаційних перспектив;
подавати загальношкільні, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти;
залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності^{^[3]}.

Важливою умовою ефективності освітнього процесу є неупереджене, прозоре та зрозуміле оцінювання. Критерії оцінювання усних та письмових відповідей, контрольних, самостійних робіт, проектів тощо є прозорими, справедливими та зрозумілими для всіх. Затверджені МОН критерії оцінювання, сформульовані недвозначно та простою зрозумілою мовою, мають бути вивішені в класах, на інформаційній дошці в гімназії, розміщені на сайті школи тощо.

Механізмом перевірки якості освіти в гімназії, зокрема, може бути процедура самооцінки, яка проводиться у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

2.2. Організація освітнього процесу поза межами навчальної діяльності

Позаурочна діяльність має бути спрямована на:

- всебічний розвиток учнів, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості;

- виявлення і розвиток талантів;

- налагодження та укріплення партнерських зв’язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми. Вітається і заохочується будь-яка спільна діяльність батьків і дітей, батьків і вчителів, педагогів і дітей та всіх разом: наставництво старшокласників над учнями молодших класів, «школа для батьків» під супроводом учителів або адміністрації гімназії, гуртки, лекції та інша освітня активність для освітян і батьків, спільне дозвілля, екскурсії тощо.

Усім учням має бути надана можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок, а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями; пріоритетом у виборі форм позаурочної творчої активності є побажання учнів.

У позаурочний час учніза бажаннямможуть брати участь в олімпіадах з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці. Успішна участь в олімпіадах не є обов’язком учнів; будь-який результат на олімпіаді або відмова від участі не можуть бути причиною засудження чи покарання з боку вчителя або адміністрації гімназії.

Запорукою добровільної участі в позаурочній діяльності є її відкрита програма та попереднє оголошення загальногімназійних учнівських заходів, що обговорюється та пропонується заздалегідь на кожен місяць, семестр. Такий порядок дає можливість охочим заздалегідь визначитись, у яких видах позаурочної діяльності вони б хотіли взяти участь.Учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік і брати участь у складанні програми заходів.

Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в гімназії може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

РОЗДІЛ 3. БЕЗПЕКА В ГІМНАЗІЇ

Сторони, виходять з того, що:

Обов’язковим елементом освітнього процесу в гімназійномусередовищі є задовільнення для всіх його учасників на належному рівні основних потреб людини (зокрема фізіологічних, соціальних та потреб у безпеці – фізичній і психологічній).

3.1. Сприятливе фізичне середовище

• Адміністрація гімназії в співпраці з усією гімназійною спільнотою розробляє методи та шляхи забезпечення задовільнення основних фізичних потреб угімназійному середовищі.

Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу в гімназійномусередовищі є такі:

- вільний доступ до свіжого повітря. Гімназія забезпечує наявність свіжого повітря в класах під час занять, регулярне провітрювання класів під час перерви та можливість прогулянок дітей під час перерв;

- вільний доступ до питної води. Фонтанчики або кулери з питною водою завжди доступними учасникам освітнього процесу в гімназії.

- вільний доступ до туалету. Туалети гімназії відповідають потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам. Туалети обладнані індивідуальними кабінками з дверима, що зачиняються, сучасними сантехнічними системами, забезпечені туалетним папером,водою та милом для миття рук;

- доступна якісна їжа. Угімназії організовано гаряче харчування. Організація процесу харчування здобувачів освіти відбувається у відповідності до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо покращення здоров’я дітей» від 7 грудня 2019 року№894. Здійснюється забезпеченняздобувачів освіти достатньою кількістю якісних харчових продуктів та чистої питної води, додержанням вимог санітарно-гігієнічних правил і норм; недопущення реалізації в приміщеннях та на території закладів освіти небезпечних харчових продуктів;визначення переліку харчових продуктів, не рекомендованих для реалізації у закладах освіти.

- надання домедичної допомоги в разі потреби.

3.2.Безпечне та комфортне психосоціальне середовище

Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу в гімназії та в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу^{^[4]}. Правила гімназії тарегламенти взаємодії учасників освітнього процесу мають передбачати комфортне психологічне середовище для всіх і кожного.

Вгімназії організовується психологічна та соціально-педагогічнапідтримка для учнів. Психологічна служба в гімназії має бути забезпечена організаційними можливостями для ефективної роботи. Необхідне виділення окремого кабінету для роботи шкільного психолога. У гімназії також може бути скринька для анонімних звернень до психолога.

Під час перебування в закладі вчителі та учні повинні мати простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження. Разом з простором для відпочинку педагогів (учительською кімнатою) в гімназії має бути створений простір для психологічного розвантаження та відпочинку учнів.

Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в гімназії може стати анкетування всіх учасників освітнього процесу.

Проблеми з порушенням правил дружності та взаємоповаги в гімназії вирішуються на рівніадміністрації закладу. Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або Загальними зборами гімназії, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Гімназійна процедура розв’язанняконфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.

РОЗДІЛ 4. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1. Текст Меморандуму є рамковим для гімназії і може змінюватися залежно від того, яких домовленостей дійдуть кожна зі Сторін – педагоги, учні та батьки.

4.2. Цей документ ухвалюється після його обговорення на Загальних зборах або в інший спосіб, який передбачає активність усіх учасників освітнього процесу.

4.3 Документ вважається схваленим, якщо його підписують уповноважені представники батьків, учнів та педагогів, або ж відповідне рішення може бути зафіксоване протоколом Загальних зборів гімназії.

4.4. Меморандум є відкритим для приєднання суб’єктів, які стають учасниками освітнього процесу Криворізької гімназії №91.

4.5 Виконання умов Меморандуму є обов'язковим для кожноїСторони, щойогопідписалаабоприєдналася до нього.

4.6. Меморандум укладено українською мовою в кількості примірників Учасників Сторін Меморандуму. Усіпідписаніпримірники Меморандуму маютьоднаковуюридичну силу (по одному примірнику кожному УчасникуСторони Меморандуму).

Сторона1 Сторона 2

За Криворізьку гімназію №91 За педагогів

Криворізької міської ради Криворізької гімназій №91:

Дніпропетровської області_________________________

Т. Бєлікова _________________________

Директор Криворізької гімназій №91 _________________________

_________________________

_____________________________ За батьків

Криворізької гімназій №91

_________________________

За учнів

Криворізької гімназій №91

_________________________

^{^[1]}“Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації” (частина 4 ст. 24 проекту Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

^{^[2]} Частина 1 ст. 54 Закону України “Про освіту”.

^{^[3]} Ціла низка якісно нових можливостей організації освітнього процесу, включно з організацією індивідуальної освітньої траєкторії учня, з’явиться після ухвалення Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

^{^[4]}Порядок реагування на прояви психологічного насильства та булінг, а також порядок адміністративного та карного покарання винних докладно виписані в низці законів України, зокрема в змінах до Кодексу України про адміністративні правопорушення та в змінах у Законі України “Про освіту”. Повний перелік міститься в Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”.

Криворізька гімназія № 91

МЕМОРАНДУМ про співпрацю та взаєморозуміння